суббота, 30 ноября 2013 г.

Вплив гендерних стереотипів на характер та ефективність спілкування    старшокласників

Вивчення гендерних стереотипів почалося у середині 50-х років XX ст., коли американські соціологи Мак Кі та Шерріфс визначили типово чоловічий та типово жіночий образи. На їх думку, типово чоловічий образ — це сукупність рис, пов'язана із соціально необмеженою поведінкою, компетентністю, раціональними здібностями, активністю і результативністю [1, 499]. Жіночий — характеризують соціальні й комунікативні навички, теплота, емоційна підтримка. Стереотипи створюються суспільством штучно, формуючись впродовж багатьох років, важко піддаються коригуванню або ліквідації, обмежують свободу, можливості людини, прийняття рішень у різних сферах життєдіяльності. Тим більше, що, як відомо, не існує чисто «чоловічої» або чисто «жіночої» особистості; будь-яка особистість втілює у собі риси як фемінності, так і маскулінності.
Аналізуючи трансформаційні процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві загалом та їхній вплив на гендерну картину, варто зазначити, що гендерну картину сучасного суспільства важко визначити як однорідну та чітко структуровану, вона характеризується полярними гендерними стереотипами, появу і функціонування яких спричинили економічні, політичні, культурні зміни суспільств, що трансформуються.
В межах  традиційної освіти існує сильний вплив стереотипів на виховання й навчання дітей. У дослідженнях Р.Хол і Б. Сендлер було показано, що пануючі форми викладання опираються на маскулінні способи спілкування, що спонукає дівчат відходити на другий план в освітньому процесі, а хлопчиків заохочують бути активними [2, 58]. Вітчизняні дослідження показують, що наші співвітчизники серед шкільних предметів найважливішими для хлопчиків вважають математику, комп'ютерні знання, фізику, фізкультуру, а для дівчаток — домоведення, літературу, історію, етику й психологію сімейного життя, статеве виховання. У підлітковому віці дівчатка виявляються перед дилемою: чи розвивати свої здатності до математики, фізики, інформатики далі або віддати перевагу загальноприйнятим нормам і стандартам поведінки, щоб бути прийнятою навколишніми. У той же час на рівні міжособистісних відносин хлопчики мають набагато менш близькі зв'язки й контакти із друзями, батьками — діє традиційне «табу» на чоловічу емоційність. І.С. Кон пише про кризу маскулінності — сьогодні чоловікові все складніше відповідати тій ролі, яку йому пропонують сформовані норми [3, 25]. Таким чином, школа як один з інститутів соціалізації сьогодні відтворює сформованими століттями гендерні стереотипи.
Провідну роль у галузі досліджень гендеру відіграють зарубіжні психологи (С. Бем, Ш. Берн [4, 29], Т. Маерс, Скінер, А. Шерріффс та ін.). У вітчизняній психології дана проблема розглядається в основному у двох напрямках: психологічному та соціально-психологічному. У межах психологічного напрямку дослідження спрямовані на визначення відмінностей між статями, особливостей статевої диференціації, формування психологічної статі (Т.В. Бендас, Д.Т. Воронцов, Є.П. Ільїн , І.С Кльоцина, М.І. Кошенова,  Д.В. Логвінова та ін.). Підкреслюється, що обидві статі психологічно рівноцінні, хоча й різні за змістом. Початковою базою виступає прийняття біологічного детермінізму ролей, опора на уявлення про природженість чоловічого й жіночого єства в людині. Зокрема, відзначається, що статеворольова сфера особистості повинна розглядатися як базова структура, що зумовлює соціальне і психологічне благополуччя людини; вивчення механізмів становлення статеворольового симптомокомплексу в онтогенезі, розробка концептуально-методичних засобів діагностики й оцінки сприяє запобіганню виникнення неврозів, психосоматичних розладів.
Сучасний етап розвитку суспільства характеризується суттєвими змінами у системі гендерних відносин, внаслідок чого, з одного боку, відкриваються можливості для їх оптимізації, а з іншого — виникає ризик порушень формування гендерної ідентичності у підростаючого покоління.
Сучасні дослідження в галузі  феміністської й гендерної теорії дуже великі. Інтерес до даної проблематики в наш час великий, що пояснюється високим ступенем актуальності теми й існуванням у суспільстві ще досить сильного, стійкого традиційного погляду, як на жінку, так і на чоловіка. Незважаючи на те, що багато сучасних соціальних стандартів, норм й цінностей стають більше гнучкими, сила гендерних установок — дотепер є однією з головних їхніх характеристик; суспільство в більшій своїй частині непохитно відтворює стереотипи минулого. У зв'язку із цим діагностика вивчення гендерних стереотипів представляється необхідною і досить актуальною.
Метою роботи є обґрунтувати значимість гендерних стереотипів на процес спілкування старшокласників
Завдання дослідження:
1.      Проаналізувати наукову літературу
2.      Проаналізувати поняття стереотипів, та гендерних стереотипів, як одного з їх різновидів
3.      Виявити особливості гендерних стереотипів і їхнє значення в міжособистісній взаємодії старшокласників (в контексті дослідження).
Гендерні стереотипи — механізми, що забезпечують закріплення і трансляцію гендерних ролей від покоління до покоління. У суспільній свідомості вони функціонують як стандартизовані уявлення про моделі поведінки та риси характеру відповідно до понять «чоловіче» та «жіноче».
Процес гендерної соціалізації визначається й спрямовується за допомогою різних соціальних і культурних засобів. Для цього в кожному суспільстві існують певні гендерні ролі. У широкому змісті поняття ролі означає спосіб поведінки людей у системі міжособистісних відносин, що залежить від їхньої позиції в суспільстві й, що відповідає набору норм приписань і очікувань, які існують в даному суспільстві. Під гендерною роллю розуміють систему соціальних стандартів, приписань, стереотипів, яким людина повинна відповідати, для того щоб її визнавали як хлопчика або дівчинку.
Аналізуючи трансформаційні процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві загалом та їхній вплив на гендерну картину, варто зазначити, що гендерну картину сучасного суспільства важко визначити як однорідну та чітко структуровану, вона характеризується полярними гендерними стереотипами, появу і функціонування яких спричинили економічні, політичні, культурні зміни суспільств, що трансформуються.
Результати дослідження та їх обговорення.
Для виявлення впливу  гендерних стереотипів на характер та ефективність спілкування старшокласників використовувалися такі методики:
Методика «Опитувальник для оцінки образів «Ідеальна дівчина / Ідеальний юнак». Результати проведеного дослідження засвідчують, що  22 % юнаків та 10 % дівчат характеризують себе, як особистість, на яку не впливають відповідні гендерні стереотипи. Окрім того  10 % хлопчиків і 10 % дівчат - погано усвідомлюють або витісняють власні гендерні характеристики, а  68 % хлопчиків і  80 % дівчат - відповідають гендерному стереотипу.
Далі методики  «Опитувальник « Я-Дівчина/ юнак» доводять, що у цілому в групі можна виділити стереотипний образ ідеального юнака із середніми показниками за факторами:
o   Оцінки (загальної привабливості) - 74,6%
o   Сила особистості - 65%,
o   Емоційність - 55%
o   Соціальний статус - 77%
o   Залежність - 54%
o   Емпатійність - 62,5%
o   Сучасність - 77,45%
o   Фемінінність - 65,25%
o   Маскулінність -67,75%
o   Андрогинність - 66,52%,
А також образ ідеальної дівчини:
o   Оцінки (загальної привабливості) - 74,12%
o   Сила особистості - 58,85%
o   Емоційність - 63,15%
o   Соціальний статус - 71,5%
o   Залежність - 58,6%
o   Емпатійність - 71,5%
o   Сучасність - 66,8%
o   8.Фемінінність - 78,4%
o   Маскулінність - 65,5%
o   Андрогинність - 70,62%
На думку старших підлітків ідеальний юнак на відміну від дівчини має загальну привабливість, силу особистості, більше важливий соціальний статус, сучасність, але різниця між фемінінними й маскулінними якостями незначна. На думку старших підлітків ідеальна дівчина повинна відрізнятися емоційністю, емпатійністю, фемінінністю.
У старшому підлітковому віці гендерні проблеми здобувають особливу актуальність у період закінчення школи, коли старшокласники стоять перед вибором свого подальшого життєвого шляху й сфери професійної діяльності. У суспільстві усе ще досить стійкі стереотипи про те, що для жінок головними соціальними ролями є не професійні, а сімейні ролі (мати, господарка). Таким чином, ми можемо зробити висновок про те, що виділені нами показники спілкування й показники гендерних стереотипів у міжособистісних відносинах виявляють міцний взаємозв'язок, та у своїй сукупності визначаючи успішність розвитку особистості в старшому підлітковому віці.
Таким чином, можемо зробити висновок що гендерні стереотипи дуже впливають на процес спілкування. Відповідність гендерному стереотипу формує впевненість у собі, розширює коло контактів, полегшує процес спілкування, а невідповідність гендерному стереотипу утрудняє встановлення близьких відносин, звужує коло контактів.

Література
1.       Шульц Д. История современной психологи. /Д.Шульц — СПб, 1998 — С.499-511.
2.       Введение в гендерные исследования. Часть 1. Учеб. пособие / Под ред. И. Жеребкиной. — Харьков, СПб., 2001. — 707 с.
3.       Кон И.С: Психология половых различий ./Кон. И.С // Вопросы психологии, 1980. — №. 2. – С. 25-36
  Берн Шон. Гендерная психология. /Берн Шон/Пер. с англ. — СПб., 2004.



                              Причины смещения гендерных ролей



Гендер в нашому житті




Метод діагностики міжособистісних відносин (ДМВ)
 
Перед вами опитувальник, який містить різні характеристики. Варто уважно прочитати кожну й подумати, чи відповідає вона вашому уявленню про себе. Якщо так, то перекресліть хрестиком відповідний порядковий номер характеристики в сітці реєстраційного листа. Якщо ні, то не робіть жодних позначок на реєстраційному листі. Постарайтеся виявити максимальну уважність і відвертість. Щоб уникнути повторного обстеження. Отже, яка ви людина?
1.       Уміє подобатися
2.       Справляє враження на навколишніх
3.       Уміє розпоряджатися, наказувати
4.       Уміє наполягти на своєму
5.       Має почуття достоїнства
6.       Незалежний
7.       Здатний сам подбати про себе
8.       Може виявити байдужність
9.       Здатний бути суворим
10.  Строгий, але справедливий
11.  Може бути щирим
12.  Критичний до інших
13.  Любить поплакатися
14.  Часто сумний
15.  Здатний проявляти недовіру
16.  Часто розчаровується
17.  Здатний бути критичним до себе
18.  Здатний визнати свою неправоту
19.  Охоче підкоряється
20.  Покладливий
21.  Вдячний
22.  Захоплюється й схильний до наслідування
23.  Поважний
24.  Шукаючий схвалення
25.  Здатний до співробітництва, взаємодопомоги
26.  Прагне ужитися з іншими
27.  Доброзичливий
28.  Уважний і ласкавий
29.  Делікатний
30.  Підбадьорливий
31.  Чуйний до закликів про допомогу
32.  Безкорисливий
33.  Здатний викликати замилування
34.  Користується в інших повагою
35.  Має талант керівника
36.  Любить відповідальність
37.  Упевнений у собі
38.  Самовпевнений і напористий
39.  Діловитий, практичний
40.  Любить суперничати
41.  Стійкий і крутий, там де треба
42.  Невблаганний, але безсторонній
43.  Дратівливий
44.  Відкритий і прямолінійний
45.  Не терпить, щоб їм командували
46.  Скептичний
47.  На нього важко зробити враження
48.  Вразливий, педантичний
49.  Легко бентежиться
50.  Невпевнений у собі
51.  Поступливий
52.  Скромний
53.  Часто вдається до допомоги інших
54.  Дуже почитає авторитети
55.  Охоче приймає поради
56.  Довірливий і прагне радувати інших
57.  Завжди люб'язний в обходженні
58.  Дорожить думкою навколишніх
59.  Товариський
60.  Добросердий
61.  Добрий, та вселяє впевненість
62.  Ніжний і м'якосердий
63.  Любить піклуватися про інших
64.  Щедрий
65.  Любить давати поради
66.  Справляє враження значущості
67.  Керівничо - наказовий
68.  Владний
69.  Хвалькуватий
70.  Гордовитий і самовдоволений
71.  Думає тільки про себе
72.  Хитрий
73.  Нетерпимий до помилок інших
74.  Розважливий
75.  Відвертий
76.  Часто недружелюбний
77.  Озлоблений
78.  Скаржник
79.  Ревнивий
80.  Довго пам'ятає образи
81.  Самобичувальний
82.  Соромливий
83.  Безініціативний
84.  Лагідний
85.  Залежний, несамостійний
86.  Любить підкорятися
87.  Надає іншим приймати рішення
88.  Легко попадає в пливу сторонніх
89.  Легко піддається впливу друзів
90.  Готовий довіритися будь-кому
91.  Прихильний до усіх
92.  Усім симпатизує
93.  Прощає всіх
94.  Переповнений надмірним співчуттям
95.  Великодушний і терпимий до недоліків
96.  Прагне допомогти кожному
97.  Прагне до успіху
98.  Очікує захоплення від кожного
99.  Розпоряджається іншими
100.      Деспотичний
101.      Ставиться до навколишніх з почуттям переваги
102.      Марнолюбний
103.      Егоїстичний
104.      Холодний, черствий
105.      Уїдливий, глузливий
106.      Злий, жорстокий
107.      Часто злий
108.      Байдужий
109.      Злопам'ятний
110.      Проникнутий духом протиріччя
111.      Упертий
112.      Недовірливий і підозрілий
113.      Боязкий
114.      Соромливий
115.      Послужливий
116.      М'якотілий
117.      Майже нікому не заперечує
118.      Нав'язливий
119.      Любить, щоб його опікували
120.      Надмірно довірливий
121.      Прагне здобути прихильність кожного
122.      З усіма погоджується
123.      Завжди з усіма дружелюбний
124.      Усіх любить
125.      Занадто поблажливий до навколишніх
126.      Намагається утішити кожного
127.      Піклується про інших
128.      Псує людей надмірною добротою

Після того, як випробуваний оцінить себе і заповнить сітку реєстраційного листа, підраховуються бали за 8-ми варіантами міжособистісної взаємодії. Для цього використовується «ключ», за допомогою якого виділяються блоки по 16 номерів, що формують 8 октантів методики. Кількість перекреслених досліджуваним номерів у кожному блоці виноситься на таблицю кількісних результатів відповідно до кожного октанта, що відображає той або інший варіант міжособистісних відносин.





Методика «Я - дівчина/юнак»
 Інструкція.
Ви одержали опитувальні бланки, які починаються із фрази « Я- дівчина» або «Я - юнак» і далі залишений порожній рядок. Будь ласка, протягом 10 хвилин допишіть речення на власний розсуд.
1.                Я - дівчина (юнак), тому що...
2.                Я - дівчина (юнак) і хочу...
3.                Я - дівчина (юнак), і для мене...
4.                Я - дівчина (юнак) і не терплю, коли...
5.                Я - дівчина (юнак) і можу...
6.                Я - дівчина (юнак) і рада/ий коли...
7.                Я - дівчина (юнак) і знаю, що...
8.                Я - дівчина (юнак) і засмучена/ний тим, що...
9.                Я - дівчина (юнак) і роблю...
Обробка результатів.
Для кожного речення виводиться бал, який показує, наскільки дане речення характеризує досліджуваного: 2 бали — піддається впливу гендерного стереотипу, 0 балів — не піддається впливу гендерного стереотипу, 1 бал — нейтральний вплив. У цьому випадку індивідуальна оцінка ступеня стереотипності / нестереотипності носить суб'єктивний характер, тобто сам досліджуваний визначає для себе характеристики гендерного стереотипу.
Приклади речень і варіанти відповідей з оцінкою.
Я - дівчина тому, що...
Народилася такою 2
Мені подобається бути такою 0
Просто дівчина 1
Я - дівчина й хочу, щоб...
Я завжди була гарною 2
Мене поважали й цінували мою думку 0
Був мир в усьому світі 1
Я - дівчина й можу...
Бути терплячою 2
Домогтися в житті всього сама 0
Дозволити собі деякі речі 1
Отримані по всіх реченнях результати підсумовуються. 
Набрана кількість балів від 19 до 27 свідчить про те, що особистість характеризує себе як підвладну гендерному стереотипу; кількість балів від 10 до 18 — про те, що особистістю погано усвідомлюються або «витісняються» власні гендерні характеристики; кількість балів від 0 до 9 свідчить про те, що особистість характеризує себе як не підвладну гендерному стереотипу.